Прес-центр26 червня 2018, 15:06

Увага! Амброзія!

Серед небезпечних для здоров’я людини факторів, які викликають алергічні хвороби, значне місце займають рослини, особливо ті, які ростуть біля наших домівок. Однією з найбільш алергенних вважається амброзія полинолиста.

Амброзія полинолиста - поширена бур’янова рослина, яка може викликати у багатьох людей сильну алергію, за що відноситься до «карантинних бур’янів».

Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В період цвітіння, а це з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання - амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи в очі, ніс, бронхи, викликає сльозотечу, погіршує зір, підвищує температуру тіла; різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, призводить до приступів бронхіальної астми.

На сьогоднішній день боротьба з амброзією залишається актуальною. Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадян. Саме тому рішенням районної комісії з питань ТЕБ та НС від 30.05.2018 року був затверджений «Комплексний план невідкладних спеціальних заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації карантинного бур’яну амброзії полинолистої на території Білокуракинського району у 2018-2020 роках».

Звертаємося до керівників підприємств, організацій, мешканців населених пунктів Білокуракинського району з проханням виконувати заходи щодо боротьби з карантинними рослинами, та не допускати подальшого її розповсюдження.

Основні способи боротьби з бур’яном: оскільки амброзія розмножується насінням, тому слід не допускати її цвітіння. На присадибних ділянках та клумбах необхідно виривати амброзію, чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Виривання рослини з коренем є найефективнішим способом боротьби з даним бур’яном. На земельних ділянках підприємств, установ та організацій, на територіях населених пунктів та територіях, прилеглих до присадибних ділянок громадян, найбільш розповсюдженим методом боротьби є скошування, яке повинно бути системним протягом тривалого часу.