Прес-центр26 липня 2018, 11:07

Деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України

У разі, якщо на момент смерті спадкодавця він проживав на тимчасово окупованій території України викає низка проблем пов’язаних із прийняттям та оформленням спадщини.

Розглядаємо порядок:

1. Місце відкриття спадщини, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України

Відповідно до статті 1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (це положення було доповнено Законом від 12.02.2015 № 189-VІІІ, який набув чинності 04.03.2015).

Зокрема, питання щодо місця відкриття спадщини, яка знаходиться на тимчасово окупованій території Україні, було врегульовано статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».Відповідно до вказаних норм, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. З огляду на викладене, якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив’язується до місця проживання спадкодавця (загальне правило статті 1221 ЦКУ), а встановлюється місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів (особливі випадки, встановлені відповідними законами). Як свідчить практика, інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на непідконтрольній Україні території вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття/відмову від прийняття спадщини тощо. При прийнятті відповідних заяв нотаріус повинен роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей. Відсутність/наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру. Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу, яка підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі» від 15.04.2015 №210. Кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про право на спадщину при наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (у редакції розпорядження КМУ від 13.06.2018) затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Вказаний перелік постійно оновлюється, тому рекомендуємо кожного разу звертатися до актуальної інформації щодо таких населених пунктів. Водночас, звертаємо увагу, що довідки, видані органами та установами, діяльність яких є незаконною, є недійсними і не створюють правових наслідків.

2. Підтвердження факту смерті спадкодавця, який проживав на непідконтрольній Україні території

Факт смерті спадкодавця нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану громадян (пункт 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

У разі неможливості пред’явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. Оскільки на теперішній час згідно зі статтею 46-1 Закону України “Про нотаріат” нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов'язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, то вказану інформацію нотаріус може одержати безпосередньо з цього реєстру. Звертаємо увагу, що свідоцтва про смерть, видані органами, створеними в порядку не передбаченому законодавством України на непідконтрольній території є недійсними (наприклад, ЛНР, ДНР тощо). Факт смерті спадкодавця у таких випадках встановлюється в судовому порядку (стаття 317 ЦПКУ). Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. На підставі рішення суду родичі померлого звертаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть.Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами непідконтрольної Україні території. При оформленні спадщини на підставі свідоцтв про смерть, виданих за межами непідконтрольної Україні території, рекомендуємо також здійснювати перевірку їх дійсності за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

3. Встановлення родинних відносин між спадкоємцями та спадкодавцем у разі спадкування за законом

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва (підпункт 4.1 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Слід зазначити, що нотаріуси з 01.02.2017 отримали безпосередній доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2016 №3773/5).

У разі невідповідності інформації у поданих документах та за даними реєстру, або взагалі відсутності необхідних відомостей, нотаріус може направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян письмовий запит щодо витребування копії актового запису цивільного стану. Якщо один або кілька спадкоємців за законом позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину (підпункт 4.5 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). У іншому випадку спадкоємець звертається до суду для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Водночас, звертаємо увагу, що документи, видані на тимчасово окупованій території України з 27.04.2014, а в зоні проведення антитерористичної операції – з 18.11.2014, є недійсними.

4. Визначення кола спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, що знаходиться на непідконтрольній Україні території

Відповідно до статтей 1268 та 1269 ЦКУ прийняття спадщини здійснюється шляхом:

1) подання заяви про прийняття спадщини;

2) постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у разі якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї;

3) малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 ЦКУ.

При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус, серед іншого, вправі витребовувати додаткові відомості щодо наявності/відсутності інших спадкоємців (осіб, які закликаються до спадкування) шляхом направлення запитів до уповноважених на те органів.

З огляду на те, що є труднощі в отриманні такої інформації на непідконтрольній Україні території, відомості про наявність/відсутність осіб, які постійно проживали, тобто були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини зазначаються спадкоємцями у відповідних заявах.

При цьому, нотаріус має роз'яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей, а також наслідки прийняття спадщини іншими спадкоємцями (за згодою спадкоємців або через суд) з урахуванням норм статті 1280 ЦКУ, яка передбачає порядок перерозподілу спадщини.

Білокуракинське бюро правової допомоги
вул. Базарна, 13, смт.Білокуракино, 92200,
(06462) 2-26-91,  bilokurakynske@legalaid.kh.ua